Нещодавно у Тайбеї (Тайвань) завершились Дефлімпійські ігри-2009 (Олімпійські ігри для спортсменів з вадами слуху — авт.), на яких Україна здобула 20 золотих, 22 срібні та 25 бронзових нагород, а в медальному заліку посіла друге місце після Росії. У футболі ж українці стали чемпіонами, обігравши у фіналі росіян з рахунком 3:2. У складі команди були й двоє рівнян, вихованців обласного центру інвалідного спорту — майстер спорту України міжнародного класу з футзалу серед спортсменів із вадами слуху Василь Ажнюк та майстер спорту України Сергій Фролов.
— У футбольному турнірі взяли участь 16 команд, поділених на чотири групи. Дві кращі команди з кожної групи виходили до чвертьфіналів, — нагадав заслужений тренер України Володимир Чирков. — Минулого разу українська збірна була четвертою, а цього року ми орієнтувались на третє призове місце. Однак вдалося стати чемпіонами! Наша команда виграла чвертьфінал в іранців, у півфіналі розгромила французів із рахунком 4:0, у фінальному, вкрай важкому матчі — й росіян із рахунком 3:2.
Молоді футболісти спілкувались з представниками мас-медіа при допомозі сурдоперекладача. Лівий захисник Василь Ажнюк згадує, що найважче для нього було грати з іранською збірною — це дуже гарно технічно підготовлена команда. Голкіпер української збірної Сергій Фролов теж згадав іранців, та ще й казахів у груповому турнірі — довелося весь час бути насторожі. Спортсмени зауважили, що німецька та французька збірні відчутно додали в класі гри, тому змагатись з ними було досить важко.
— А передували цьому феєричному успіхові майже тримісячні тренування в Євпаторії та десятиденна адаптація у Тайвані, — каже начальник Рівненського обласного центру інвалідного спорту “Інваспорт” Віктор Кучер. — У Криму футболісти перебували на тренувальних зборах саме в літню спеку, щоб звикнути до неї. А в Тайбеї українська команда провела кілька спарингів з місцевими, які складались з фізично здорових гравців. Це принесло свої плоди у півфінальному матчі з французами, коли четверо їхніх гравців у другому таймі не зморились від спеки. З деморалізованою командою, яка претендувала на призові місця, вже легко було справитись.
Щодо наших “золотих” футболістів, то варто нагадати, що Василь Ажнюк сам зробив себе — він не займався у спортивній школі, а під час здобуття середньої освіти в спеціалізованому інтернаті наполегливо працював над собою як футболіст (11-й рік поспіль — авт.). У різні роки в складі збірних команд України з футзалу та футболу брав участь у Всесвітніх іграх глухих, чемпіонатах Європи та світу. Він — чемпіон ХХІ Дефлімпійських ігор, нагороджений орденом “За мужність” ІІІ ступеня. Василь у вільний від тренувань та змагань час займається вихованням двох малолітніх синів. А Сергія Фролова до футбольної секції однієї з рівненських ДЮСШ у 2000 році привела мама. Хлопцеві через проблеми зі слухом було важко тренуватись зі здоровими ровесниками, тож згодом його перевели під опіку відомого наставника Володимира Чиркова. Сам же Володимир Іванович уже більше 20 років працює тренером-викладачем з футболу серед спортсменів з наслідками ДЦП та вадами слуху. Раніше він підготував дворазового чемпіона Паралімпійських ігор Ігоря Косенка.
Нещодавно у Тайбеї (Тайвань) завершились Дефлімпійські ігри-2009 (Олімпійські ігри для спортсменів з вадами слуху — авт.), на яких Україна здобула 20 золотих, 22 срібні та 25 бронзових нагород, а в медальному заліку посіла друге місце після Росії. У футболі ж українці стали чемпіонами, обігравши у фіналі росіян з рахунком 3:2. У складі команди були й двоє рівнян, вихованців обласного центру інвалідного спорту — майстер спорту України міжнародного класу з футзалу серед спортсменів із вадами слуху Василь Ажнюк та майстер спорту України Сергій Фролов.
— У футбольному турнірі взяли участь 16 команд, поділених на чотири групи. Дві кращі команди з кожної групи виходили до чвертьфіналів, — нагадав заслужений тренер України Володимир Чирков. — Минулого разу українська збірна була четвертою, а цього року ми орієнтувались на третє призове місце. Однак вдалося стати чемпіонами! Наша команда виграла чвертьфінал в іранців, у півфіналі розгромила французів із рахунком 4:0, у фінальному, вкрай важкому матчі — й росіян із рахунком 3:2.
Молоді футболісти спілкувались з представниками мас-медіа при допомозі сурдоперекладача. Лівий захисник Василь Ажнюк згадує, що найважче для нього було грати з іранською збірною — це дуже гарно технічно підготовлена команда. Голкіпер української збірної Сергій Фролов теж згадав іранців, та ще й казахів у груповому турнірі — довелося весь час бути насторожі. Спортсмени зауважили, що німецька та французька збірні відчутно додали в класі гри, тому змагатись з ними було досить важко.
— А передували цьому феєричному успіхові майже тримісячні тренування в Євпаторії та десятиденна адаптація у Тайвані, — каже начальник Рівненського обласного центру інвалідного спорту “Інваспорт” Віктор Кучер. — У Криму футболісти перебували на тренувальних зборах саме в літню спеку, щоб звикнути до неї. А в Тайбеї українська команда провела кілька спарингів з місцевими, які складались з фізично здорових гравців. Це принесло свої плоди у півфінальному матчі з французами, коли четверо їхніх гравців у другому таймі не зморились від спеки. З деморалізованою командою, яка претендувала на призові місця, вже легко було справитись.
Щодо наших “золотих” футболістів, то варто нагадати, що Василь Ажнюк сам зробив себе — він не займався у спортивній школі, а під час здобуття середньої освіти в спеціалізованому інтернаті наполегливо працював над собою як футболіст (11-й рік поспіль — авт.). У різні роки в складі збірних команд України з футзалу та футболу брав участь у Всесвітніх іграх глухих, чемпіонатах Європи та світу. Він — чемпіон ХХІ Дефлімпійських ігор, нагороджений орденом “За мужність” ІІІ ступеня. Василь у вільний від тренувань та змагань час займається вихованням двох малолітніх синів. А Сергія Фролова до футбольної секції однієї з рівненських ДЮСШ у 2000 році привела мама. Хлопцеві через проблеми зі слухом було важко тренуватись зі здоровими ровесниками, тож згодом його перевели під опіку відомого наставника Володимира Чиркова. Сам же Володимир Іванович уже більше 20 років працює тренером-викладачем з футболу серед спортсменів з наслідками ДЦП та вадами слуху. Раніше він підготував дворазового чемпіона Паралімпійських ігор Ігоря Косенка.