Розповідає Микола Мірецький, обліковець фірми «Тодіні», якого італійці підозрюють у крадіжці пального:
— Я працюю обліковцем на заправці фірми «Тодіні». Минулої неділі я відпрацював свою зміну і близько обіду збирався їхати додому. Біля прохідної мене покликав один з керівників фірми італієць Максиміліано. Разом із ним підійшло троє чоловіків, які представилися охоронцями цієї фірми. Італієць згодом поїхав, а ті чоловіки почали цікавитися специфікою моєї роботи, розпитували, скільки пального який транспорт використовує. Мовляв, виникли непорозуміння по документації. Мене це здивувало, оскільки в моєму обліку все було добре. Та й не могло бути інакше. У нас за використанням пального вівся суворий облік. Щодня машина привозила пальне, я його отримував по накладній і розписувався. В кінці дня здавав документи зі звітами про те, на що і скільки пального було використано.
Мої документи, які я показував незнайомцям, їх не переконали. Вони мали свої, де була зазначена нестача пального — майже 20 тонн солярки. Вони вимагали, щоб я підписав ці документи. Коли я відмовився, охоронці забрали у мене мобільний телефон і ключі від машини, що стояла під прохідною, і почали мене бити. Використовували електрошок, душили мене за шию. Я кілька разів непритомнів. Тим часом прийшла до мене дружина на роботу. Ми попередньо домовлялися з нею піти разом в гості. Оскільки я затримувався, вона сама вирішили прийти до мене. Прийшла і побачила, як мене лупцюють. Дружина спробувала за мене заступитися, але її один з тих, хто мене бив, вдарив в обличчя і виштовхав за територію прохідної. Після цього вона викликала міліцію, а охоронець з прохідної викликав швидку допомогу, яка і доставила мене до районної лікарні. Медики зняли побої, а правоохоронці взяли письмові пояснення. За фактом побиття я написав заяву в міліцію. Що буде далі — не знаю. Нині моїми справами займається адвокат.
Мирон Павлів, завідувач травматологічного відділення Дубенської центральної районної лікарні підтверджує, що пацієнта привезла карета швидкої допомоги о 16-й годині минулої неділі:
— Після огляду медики виявили у чоловіка струс головного мозку, закриту черепно-мозкову травму та множинні забої тулуба та голови. Тому було прийнято рішення про госпіталізацію. Нині його стан значно кращий, щоправда, скільки часу йому доведеться пробути в лікарні, нині говорити рано.
Олександр Демидюк, директор охоронної фірми «Арей», запевняє, що проблеми з найманими робітниками виникають не вперше:
— Ми охороняємо ввесь бізнес італійської «Тодіні» на Рівненщині, тобто як офісні приміщення, так і асфальтний завод, стоянки і техніку на паркувальних майданчиках, коли вона не працює.
Проблеми з місцевими найманими працівниками виникають не вперше, і все тому, що в нас люди звикли красти. Це не голослівна заява — окремі водії були спіймані на гарячому під час крадіжки пального, все це ми зафіксували на фото, взяли пояснення і передали правоохоронцям.
Нещодавно до нас знову почали надходити сигнали з Грушвиці, Молодаво, Дубна, Тараканова про те, що наймані водії «Тодіні» торгують краденим дизпальним. Та й минулої неділі керівник компанії сказав, що за документами не вистачає 20 тонн пального. Коли почали з’ясовувати, сліди привели до Миколи, який більше року працює заправником на стоянці техніки у селі Верба. Особисто я приїхав до нього, але він почав все заперечувати, мовляв, ніхто нічого не краде. І тут його мобільний задзвонив, я взяв трубку, відповів, а там лунає: «Ти ще довго там будеш?». Я ж спробував спровокувати, кажу: «Та ні, але ще солярку треба вивезти». А мені у відповідь: «Тож ти знаєш до кого звертатись, до наших хлопців, які на «Івеко» їздять. Бо батько твій вже заправив свій бензовоз». Ще кілька запитань вже до Миколи і почала вимальовуватись налагоджена схема крадіжок пального — яким чином вивозили пальне і хто, як його продавали по селах, як він його списував. Забігаючи наперед, можна сказати, що якби цього не було, то за які такі гроші за останній рік заправник Микола прикупив новеньку «Чері» а його батько, який працює на бензовозі — «десятку».
Відтак я кажу Миколі: «Ось тобі папір, ручка і пиши все, що знаєш». Проте щойно він сів писати, як у сторожку вбігла його дружина, аркуш вихопила і порвала, йому крикнула, щоб не робив дурниць і нічого не підписував, що вона зараз міліцію викличе. Я ж у відповідь кажу, що й сам збираюсь у міліцію телефонувати. Коли ж вона вийшла, Миколу почало трусити, він впав, тіло почали судоми зводити, виглядало так, ніби в нього якийсь припадок від нервового шоку. Вивели його на свіже повітря, але допомогло мало — почав на землю падати. Охоронець одразу побіг по медсестру, вона поміряла тиск — десь 180 на 110 було, уколи вколола, викликали «швидку». Микола виглядав вже жвавіше, а тим часом водій «швидкої» взяв ключі від його легковика, щоб начебто забрати з нього якісь документи. А там і міліція приїхала, батько та мати Миколині, почався крик, що начебто ми його вбиваємо і ключі від машини забрали.
Мати Миколи працює у лікарні, тому допускаю, що «постарається», щоб він там полежав якомога довше і з діагнозом, який свідчив би проти нас. Але сподіваюсь, що правоохоронці з’ясують, як насправді розгортались події того дня на стоянці у Вербі, а також розслідують схему крадіжок пального.
Доповнює охоронця Федір Жежук, заступник інженера-резидента фірми «Луї Берже», яка супроводжує роботи фірми «Тодіні»:
— Скільки вже було випадків, що ловили на гарячому і звільняли, але не допомагає — знову крадуть. Наші ж крадуть! Приміром, треба йому катком десять разів проїхати по одній ділянці, а він проїхав один раз, а пальне злив і продав на стороні. А люди ж по селах думають, що це італійці так гроші на ремонт дороги «освоюють». Між тим, всіх найманих водіїв у фірмі працює близько 100, а італійців у нас тільки 14, і всі вони вже давно шоковані тим, з чим їм доводиться мати справу. Вони не розуміють, як це можна прогуляти кілька днів, прийти п’яним на роботу і постійно намагатись щось вкрасти. А коли починаєш приструнювати несумлінних чи справа доходить до звільнення злодія чи п’яниці — одразу ж тобі страйк, бо, мовляв, іноземці нас притісняють. Ось зараз договорились до того, що італійці вже й іконки з кабін машин здирають, а насправді був тільки випадок, що вони не потерпіли, коли кабіни кількох авто зсередини були заліплені порнографією.
— Я працюю обліковцем на заправці фірми «Тодіні». Минулої неділі я відпрацював свою зміну і близько обіду збирався їхати додому. Біля прохідної мене покликав один з керівників фірми італієць Максиміліано. Разом із ним підійшло троє чоловіків, які представилися охоронцями цієї фірми. Італієць згодом поїхав, а ті чоловіки почали цікавитися специфікою моєї роботи, розпитували, скільки пального який транспорт використовує. Мовляв, виникли непорозуміння по документації. Мене це здивувало, оскільки в моєму обліку все було добре. Та й не могло бути інакше. У нас за використанням пального вівся суворий облік. Щодня машина привозила пальне, я його отримував по накладній і розписувався. В кінці дня здавав документи зі звітами про те, на що і скільки пального було використано.
Мої документи, які я показував незнайомцям, їх не переконали. Вони мали свої, де була зазначена нестача пального — майже 20 тонн солярки. Вони вимагали, щоб я підписав ці документи. Коли я відмовився, охоронці забрали у мене мобільний телефон і ключі від машини, що стояла під прохідною, і почали мене бити. Використовували електрошок, душили мене за шию. Я кілька разів непритомнів. Тим часом прийшла до мене дружина на роботу. Ми попередньо домовлялися з нею піти разом в гості. Оскільки я затримувався, вона сама вирішили прийти до мене. Прийшла і побачила, як мене лупцюють. Дружина спробувала за мене заступитися, але її один з тих, хто мене бив, вдарив в обличчя і виштовхав за територію прохідної. Після цього вона викликала міліцію, а охоронець з прохідної викликав швидку допомогу, яка і доставила мене до районної лікарні. Медики зняли побої, а правоохоронці взяли письмові пояснення. За фактом побиття я написав заяву в міліцію. Що буде далі — не знаю. Нині моїми справами займається адвокат.
Мирон Павлів, завідувач травматологічного відділення Дубенської центральної районної лікарні підтверджує, що пацієнта привезла карета швидкої допомоги о 16-й годині минулої неділі:
— Після огляду медики виявили у чоловіка струс головного мозку, закриту черепно-мозкову травму та множинні забої тулуба та голови. Тому було прийнято рішення про госпіталізацію. Нині його стан значно кращий, щоправда, скільки часу йому доведеться пробути в лікарні, нині говорити рано.
Олександр Демидюк, директор охоронної фірми «Арей», запевняє, що проблеми з найманими робітниками виникають не вперше:
— Ми охороняємо ввесь бізнес італійської «Тодіні» на Рівненщині, тобто як офісні приміщення, так і асфальтний завод, стоянки і техніку на паркувальних майданчиках, коли вона не працює.
Проблеми з місцевими найманими працівниками виникають не вперше, і все тому, що в нас люди звикли красти. Це не голослівна заява — окремі водії були спіймані на гарячому під час крадіжки пального, все це ми зафіксували на фото, взяли пояснення і передали правоохоронцям.
Нещодавно до нас знову почали надходити сигнали з Грушвиці, Молодаво, Дубна, Тараканова про те, що наймані водії «Тодіні» торгують краденим дизпальним. Та й минулої неділі керівник компанії сказав, що за документами не вистачає 20 тонн пального. Коли почали з’ясовувати, сліди привели до Миколи, який більше року працює заправником на стоянці техніки у селі Верба. Особисто я приїхав до нього, але він почав все заперечувати, мовляв, ніхто нічого не краде. І тут його мобільний задзвонив, я взяв трубку, відповів, а там лунає: «Ти ще довго там будеш?». Я ж спробував спровокувати, кажу: «Та ні, але ще солярку треба вивезти». А мені у відповідь: «Тож ти знаєш до кого звертатись, до наших хлопців, які на «Івеко» їздять. Бо батько твій вже заправив свій бензовоз». Ще кілька запитань вже до Миколи і почала вимальовуватись налагоджена схема крадіжок пального — яким чином вивозили пальне і хто, як його продавали по селах, як він його списував. Забігаючи наперед, можна сказати, що якби цього не було, то за які такі гроші за останній рік заправник Микола прикупив новеньку «Чері» а його батько, який працює на бензовозі — «десятку».
Відтак я кажу Миколі: «Ось тобі папір, ручка і пиши все, що знаєш». Проте щойно він сів писати, як у сторожку вбігла його дружина, аркуш вихопила і порвала, йому крикнула, щоб не робив дурниць і нічого не підписував, що вона зараз міліцію викличе. Я ж у відповідь кажу, що й сам збираюсь у міліцію телефонувати. Коли ж вона вийшла, Миколу почало трусити, він впав, тіло почали судоми зводити, виглядало так, ніби в нього якийсь припадок від нервового шоку. Вивели його на свіже повітря, але допомогло мало — почав на землю падати. Охоронець одразу побіг по медсестру, вона поміряла тиск — десь 180 на 110 було, уколи вколола, викликали «швидку». Микола виглядав вже жвавіше, а тим часом водій «швидкої» взяв ключі від його легковика, щоб начебто забрати з нього якісь документи. А там і міліція приїхала, батько та мати Миколині, почався крик, що начебто ми його вбиваємо і ключі від машини забрали.
Мати Миколи працює у лікарні, тому допускаю, що «постарається», щоб він там полежав якомога довше і з діагнозом, який свідчив би проти нас. Але сподіваюсь, що правоохоронці з’ясують, як насправді розгортались події того дня на стоянці у Вербі, а також розслідують схему крадіжок пального.
Доповнює охоронця Федір Жежук, заступник інженера-резидента фірми «Луї Берже», яка супроводжує роботи фірми «Тодіні»:
— Скільки вже було випадків, що ловили на гарячому і звільняли, але не допомагає — знову крадуть. Наші ж крадуть! Приміром, треба йому катком десять разів проїхати по одній ділянці, а він проїхав один раз, а пальне злив і продав на стороні. А люди ж по селах думають, що це італійці так гроші на ремонт дороги «освоюють». Між тим, всіх найманих водіїв у фірмі працює близько 100, а італійців у нас тільки 14, і всі вони вже давно шоковані тим, з чим їм доводиться мати справу. Вони не розуміють, як це можна прогуляти кілька днів, прийти п’яним на роботу і постійно намагатись щось вкрасти. А коли починаєш приструнювати несумлінних чи справа доходить до звільнення злодія чи п’яниці — одразу ж тобі страйк, бо, мовляв, іноземці нас притісняють. Ось зараз договорились до того, що італійці вже й іконки з кабін машин здирають, а насправді був тільки випадок, що вони не потерпіли, коли кабіни кількох авто зсередини були заліплені порнографією.